Рекордне зростання цін на енергоносії — це ті рухи, які вказують напрямок розвитку нової енергетики.
Є три ключові тренди, які просто зараз формують нову енергетику. Перший — кластеризація світової економіки. Під час пандемії закрили кордони по всьому світу, і це стимулювало протекціонізм. Але найміцніші економічні стосунки зв’язали країни у кластери. Азійський кластер об'єднав економіки країн загальною потужністю понад $ 50 трлн доларів. За ним іде американський, який «важить» приблизно $ 35 трлн, і європейський, частиною якого є Україна, становить близько $ 18 трлн. Саме азійський кластер як найпотужніший є драйвером збільшення попиту на енергоносії та, як наслідок, стрімкого зростання цін на них.
Другий тренд — декарбонізація. У цьому році Євросоюз вперше повною мірою задіяв інструменти впливу на ринок, пов’язані з екологією та декарбонізацією. Китай також заявив про приєднання до програми нульових вуглецевих викидів — із досягненням їх до 2060 року.
У наслідок сплеску попиту біржові ціни на газ стрибнули до позначки $ 2 000 тис. за куб. м. Безумовно, ринок виправить поточний дисбаланс на енергетичних ринках. Це забере якийсь час, але саме ринковий розвиток, а не втручання держави та застосування адміністративних обмежень вирішить ситуацію.
Третій тренд — стале зростання споживання енергії. Світ продовжить збільшувати споживання енергії. Глобальний прогноз — до 2050 року енергоспоживання збільшиться на 60 %.
До 2050 року природний газ буде базовим енергоносієм. Однак у перехідний період поступово доповнюватиметься іншими видами чистої енергії: воднем, біогазом. Джерела цих газів не прив’язані до свердловин чи сховищ. Вони будуть вироблятися залежно від економічної доцільності. І стратегічна вимога до розподільних систем — інтегрувати всі джерела енергії і доставляти її до споживача.
Газорозподільна система України, одна з найпотужніших у Європі, має бути підготовлена до роботи із воднем та біогазом, як це відбувається в Німеччині, Франції, Нідерландах, Чехії та інших європейських країнах. Сумарно водень та біометан здатні додати в еквіваленті близько 10 млрд куб. м газу, що дозволить Україні відмовитися від його імпорту.
Водневий та біометановий проєкти РГК спрямовані саме на впровадження глобальних енергетичних трендів в українську енергетичну інфраструктуру. У жовтні цього року перші моделі українського газового обладнання RGC Production успішно пройшли Н2 випробування, наступного року в українські газорозподільні системи надійде біометан, а за два роки ми плануємо розпочати тестову доставку споживачам газоводневих сумішей із 20 %-м вмістом водню.
Для редизайну газорозподільної системи України та підготовки її до роботи із чистими видами енергії необхідні інвестиції в 12 млрд грн щорічно. Економіка України отримає сучасну інфраструктуру, яка забезпечить її чистою енергією та зробить повноцінним учасником міжнародної торгівлі.
